Донечку-зориноньку
Колихала мати:
— Спи, моя дитинонько,
Діткам треба спати.
За селом у гайчику
З соненятком-втіхою
Вже заснули зайчики
З мамою зайчихою.
Засинай же, донечко,
Не сварись мізинчиком,
Завтра збудить сонечко
Золотим промінчиком.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Серед ночі
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Я люблю ходити пішки
(Оцінок ще немає)