— Що мені робити, Віро,
Досі я не знаю, —
П’ятий рік в новій квартирі
Й знайомих не маю?
— А ти Любцю, — та сміється, —
Влаштуйся на базу —
Тих знайомих набереться
Півсотні одразу.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Нічого не вийде
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Компенсація
(Оцінок ще немає)