Олівцями донечка
Малювала сонечко.
Парасольку сонце має,
Промінцем його тримає.
— А навіщо парасоля?
— Від дощу, — сміється Оля.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Страшний чобіток
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Сонячний дощ
Олівцями донечка
Малювала сонечко.
Парасольку сонце має,
Промінцем його тримає.
— А навіщо парасоля?
— Від дощу, — сміється Оля.