Тоня біля продавця
Мало що не плаче:
— Сподобалась сукня ця,
Та задовга, бачу.
Ви б таку мені знайшли, —
Чує той від Тоні, —
Щоб і чашечки були
Ну, як на долоні.
— Знайдемо, — сказав Денис, —
Люба моя пташечко, —
Буде видно весь сервіз,
А не тільки чашечки.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Надбавка за шкідливість
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Конкретна порада