Петя з армії приїхав
У своє село.
Стільки радості і втіхи
Для батьків було.
Через тиждень якось мати
Синочка пита:
— Чи не міг ти написати
Нам хоч півлиста?
— Не доводьте вже до стресу! —
Буркнув хлопець злий. —
Йшов до війська, то адресу
Ви свою дали?
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Не допоможе
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Надбавка за шкідливість
(Оцінок ще немає)