Рада тітка Немидора:
Стільки років не було,
Та приїхали учора
Три племінники в село.
На столі вже місця мало,
В скрути час така краса, —
Пампушки, копчене сало,
Холодець і ковбаса.
І наїдки, і напитки,
І горілки, хоч залийсь.
Раді хлопці, рада тітка,
Словом, їж і веселись.
Молодці ті не впивались,
Вже і дякувать пора.
Тут команду чути: «Аллес»
Від найстаршого Петра.
Тітка враз розхвилювалась
І образилась до сліз:
«І ніякий це не маляс —
Вся з цукерків “Барбарис”».
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Іншої думки
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Нова валюта
(Оцінок ще немає)