— Хай з пальним яка біда, —
Каже баба діду, —
Та для мене їрунда —
Я в район заїду.
Чомусь сумнів на лиці
В діда — небораки.
А стара: — Чи бачив ці
Неповторні знаки?
І показує вона
Дідові Тарасу,
Вирушає з чим одна
На варшавську трасу.
Всі гальмують молодці,
Де стоїть Мелашка:
Сала шмат — в одній руці,
А у другій — пляшка.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Основна деталь
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Не треба сміятись