Леонід Куліш-Зіньків – Невиліковна хвороба: Вірш

До лікаря звертається
Партократ колишній:
– Життя, мабуть, кінчається
– Став я нікудишнім.
Зовсім настрою немає,
Не до сну і їжі,
Всередині, відчуваю,
Мене чортом ріже.
Як оглянув колишнього
Партократа лікар,
То й говорить :
«Не поможуть вже ніякі ліки.
Страх хвороба ця непутня,
Рідна моя доле,
Та ж вас зірка п’ятикутна
у печінку коле!»