Мав привезти дров Лаврін
Діду Климу трактором,
Тільки виявився він
З норовом й характером.
Ту машину обдививсь —
В голові морочиться,
Сам вдесяте вже завівсь,
Трактору ж, — не хочеться.
— Не поїдемо, на жаль,
Кепсько з радіатором,
Треба, діду, ту деталь,
Що звуть похмелятором.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Підготовка до лікарні
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Неповторні знаки
(Оцінок ще немає)