Вірші класиків > Леонід Куліш-Зіньків: Вірші > Леонід Куліш-Зіньків – Ото живе

Леонід Куліш-Зіньків – Ото живе: Вірш

Олігарха як ховали
У якусь там днину,
То покликали бабусю –
Стареньку Марину,
Щоб за нього помолилась
До святого Бога,
Бо до раю чи до пекла
Чекала дорога.
Помолилась. Придивилась
Вже старенька потім,
Що у того усі пальці
Й зуби в позолоті.
Прошептала на півсили,
Щоб не було чути:
«Мамо рідна, Боже милий,
Ото живуть люди!»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Леонід Куліш-Зіньків
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Ото живе":

Читати схожі вірші:

  1. Леонід Куліш-Зіньків – Рак спішив до коваля
  2. Леонід Куліш-Зіньків – Квітень
  3. Леонід Куліш-Зіньків – Каламбури
  4. Леонід Куліш-Зіньків – Котик хату підміта
  5. Леонід Куліш-Зіньків – Білочки гриби сушили
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Ото живе: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.