Півник гарну книжечку
Роздивлявся в ліжечку,
А коли стулились очі,
Захропів посеред ночі.
Як проснувся — то у крик: —
Ку-ку-рі-ку!
Ку-ку-рік!
Мене люди засміють,
Мене кури заклюють,
Ще й собачка скаже:
«Гав! Півень раночок проспав!»
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – В лісі зайчик настрашивсь
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Загляда у шибку сонях