Піднімає тітка руку,
Тобто «голосує»,
Та ніхто її не бачить
Й голосу не чує.
Гарну дівчину на личко
«Волга» підхопила,
А чорнява молодичка
В «Запорожець» сіла.
Посміхнулась, пригадала,
Ідучи додому:
— І мене шофери брали
Тридцять років тому.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Прохання
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Помітила
(Оцінок ще немає)