Промовив слідчий до Миколи:
– Останні це мої слова,
Як не признаєтесь – поголим
Вас вдруге лезами «Нева».
Той зразу пада на коліна,
Бо бачить – виходу нема:
– Пишіть, – крізь сльози тихо кинув, –
Бо то – страшніше, ніж тюрма!
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Іншої думки
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Нова валюта