— Кажуть люди, — на Миколу
Батько розкричався, —
Що ти вчора, як ніколи,
Хлопче, нализався?!
Послухати тільки треба
Сусідки балачку,
Як це ти поперед себе
Підштовхував тачку…
Завовтузивсь син на лавці
Й перейшов до факту:
— А що мав робить? У тачці
Ви лежали, тату…
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Щоб спіймать балду
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Що за жарти
(Оцінок ще немає)