Як прокинувся Дениско,
Дивувавсь на чому світ:
Полуниць червоних миску
Назбирав для нього дід.
Пиріжком вгощає ненька,
Татко — вгору підійма,
Бабця — ніби молоденька,
Тітка — посмішка сама.
— Був я вчора неслухнянком.
В чому ж справа? В чому річ?
Чи проснувсь й змінився ранком
За коротку літню ніч?
Де відгадка? Де причина?
Подарунки. Торт. Книжки…
День народження в хлопчини —
Тож забулись всі грішки.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – У Гвінею йшов ведмідь
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Годував я півника
(Оцінок ще немає)