Леонід Куліш-Зіньків – Скоромовки: Вірш

РИБАЧОК

Чув Івасик у ставку
Скоромовку ось таку:
— А я щука — риба хижа
Малі мальки — моя їжа,
Я недобра, навіть зла,
В мене зуби, мов пила.
Закидає хлопчик хутко
У став синій довгу вудку:
— А я, щуко, рибачок —
Упіймаю на гачок.

***

З розмальованої миски
Їли борщик діти лиски.
Одна миска —
Стільки лисів,
Треба лисам
Ложок вісім.

***

ЗУБЕНЯ

Скоромовку зубреня
Зазубрило до півдня
Скоромовку що є сили
У ставку бобри зубрили:
— Раз, два, три,
Раз, два, три,
Хочеш — з нами зазубри!

***

Сидить
Дома
Хлопчик
Яків,
Бо
Не вчив
Дорожніх
Знаків.
Якщо
Буде
Знаки
Знати,
Піде
Яків
ПО-
ГУ-
ЛЯ-
ТИ.

***

З річки Сидір
Серед літа
Носив воду
Новим ситом.
Треба Сидора
Просити
Ситом воду
Не носити.

***

Щука окуня пита:
— Не боїшся ти кита?
Каже окунь: — Дивна ти,
Тут не водяться кити.

***

— Скільки, Жоро,
В морі кільки?
— Я не знаю, Борю,
Скільки.
— Може, стільки,
Може, й стільки.
Не злічити
Скільки кільки.

***

Ми забули всі про тісто —
Тісту в мисці стало тісно.
Хоч було воно без ніг —
Подалось аж на поріг.

***

Павук нитки продає,
Бо вони у нього є.
А купують — їжачки,
Бо у них є голочки.

***

Перепел перепелиці
Приніс води із криниці.
Смачну воду ту пили
І малі перепели.

***

У маленького цапка
Скоромовка є така:
— А я сіна накосив,
У копичку поносив.
— Раз-два, раз-два, —
Їдь, копичко, до хліва.

***

Теплий дощик
Кропить кріп.
Кріп від дощику
Окріп.
Промовляє кріп
До кропу:
— Хай частіше
Дощик кропить.

***

Сидить квочка
У куточку.
Не займайте
Білу квочку,
Бо під квочкою
Клубочки —
Малі донечки
Й синочки.

***

Комарики-школярики
Несуть в школу букварики.
В класі голосно дзижчать
Букву «З» маленькі вчать.

***

Ображався сич всю ніч:
— Чом на мене кажуть сич?
Я мовчу, а то кричу,
Тільки зовсім не сичу.

***

У сови чотири доні
Всі чотири доні — соні.
Сплять до вечора вони,
Сняться соням сонні сни.

***

В річці шпак сорочку прав.
Ту сорочку ворон вкрав.
Вісім гав кричали хором:
— Красти сором! Красти сором!

***

Осінь листу натрусила
В нору лиска лист носила
Натомила лиска хвіст,
Бо хвостом змітала лист.

***

В нору діткам тато-лис
Козубок лисичок ніс.
Просить тато маму-лиску:
— Звари дітям борщу миску.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Скоромовки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Скоромовки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.