Леонід Куліш-Зіньків – Словесні витинанки: Вірш

Розмова не клеїлась до тих пір,
Доки не «склеїлись» на трьох.

* * *

Фатальна помилка: вдягла фату,
Не подумавши, за кого виходить.

* * *

Він правду цілий вік шукав,
На жаль, в неправді заблукав.

* * *

Був син в Петра один – Василь.
А скільки справили весіль?!

* * *

Життя реалії сумні
Попри укази і закони.
Бракує гривника мені.
Для «тих» – то дрібнота й Мільйони.

* * *

Ліс майже вирубали –
Залишились три гілки влади.

* * *

Сподобався одразу Михайло Олені,
Бо в жмені у нього шелестіли «зелені».

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Словесні витинанки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Словесні витинанки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.