Леонід Куліш-Зіньків – Спати хочуть окунці: Вірш

Спати хочуть окунці
І малі плотвички,
Тільки жабки-крикунці
Будять сонну річку.
Запитав у жаби сом,
Звівши вуса вгору:
— Кричите, зелені, чом
Ви у пізню пору?
Жабка мовила одна:
— Треба, соме, знати,
Що прийшла уже весна,
Й хочеться співати.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – Спати хочуть окунці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – Спати хочуть окунці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.