Вірші класиків > Леонід Куліш-Зіньків: Вірші > Леонід Куліш-Зіньків – У лелечому гнізді

Леонід Куліш-Зіньків – У лелечому гнізді: Вірш

Мокра знов лелеча хатка.
Дощ. Вітрище — помелом.
Заховались бусленятка
Під матусиним крилом.
Тут і затишно, і сухо,
Громовиць десь перегук.
Під крилом маленьке слуха
Серця маминого стук.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Леонід Куліш-Зіньків
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Куліш-Зіньків – У лелечому гнізді":

Читати схожі вірші:

  1. Леонід Куліш-Зіньків – Зима
  2. Леонід Куліш-Зіньків – Налякав
  3. Леонід Куліш-Зіньків – Вишенька взимку
  4. Леонід Куліш-Зіньків – Смішний диктант
  5. Леонід Куліш-Зіньків – Чому жаба зелена
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Куліш-Зіньків – У лелечому гнізді: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.