В рака є велосипед —
Їде задом наперед.
Крук старий од сміху плаче:
— Ти не так поїхав, раче!
Той розсердивсь:
— Як не так
Як повзу, то й їду так.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Черевички
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Щупачки