Петрик з татом щонеділі
Їздять на автомобілі.
Та не заздрю я нітрішки,
Бо люблю ходити пішки.
Я несу щодня до хати
Клекіт бусла, запах м’яти,
Плескіт хвиль, утоми трішки —
Я люблю ходити пішки.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Колискова від матусі
- Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Страшний чобіток
(Оцінок ще немає)