Над рідними оселями
Летіли невеселими.
— Курли! — кричали Павлику
Журавлики, журавлики.
Додому поверталися —
До сонця посміхалися.
І знов були веселими
Веселики, веселики.
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Танцювали кавуни
 - Попередній вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Березень (Сніг чорніє на горбі)
 
                             Підписатися
                            
                        
                                            
                        0 Коментарі                    
                                        
                    
                                                                        Найстаріші
                                                                        
                                
                            
                                                
