Вірші класиків > Леонід Кисельов: Вірші > Леонід Кисельов – Відлине день без’язикий

Леонід Кисельов – Відлине день без’язикий: Вірш

Відлине день без’язикий
І чути в тиші нічній:
Люди, дерева, ріки
Тужно кричать: «Не бий!».

Затулити вуха. Заплющити очі.
А втім не варто, бо я вже звик.
Щогодини, щодня, щоночі,
Немов білокрів’я, ковтати крик.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Леонід Кисельов
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Кисельов – Відлине день без’язикий":

Читати схожі вірші:

  1. Іван Низовий – Коли брехня відлине від підніжжя
  2. Сергій Губерначук – Хай кожен день, мов скромна ікебана
  3. Леонід Кисельов – Осінь
  4. Леонід Кисельов – Царі
  5. Василь Стус – День раптом випав сірою порошею
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Кисельов – Відлине день без’язикий: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.