Буває мить, коли душа натхненна
зриває з Часу завій незнання:
усе, чого шукаєш навмання,
з’являється, як візія священна…
Лови цю мить і куй в суцільні звена
закон всеєдності пророчого вогня.
Будучина минувшині рідня,
дзвінка луна затихлого рефрена,
суцільний, непорушений зв’язок
межи змаганням дії і причини…
Хто їх пережива?.. Поет-пророк,
що з’єднує у струмінь всеєдиний
Кінці і Початки в натхненності своїй
всемудрим і одвічним «панта рей!»
