…….ові
У вільнім краю лицар самітний…
підніс напослід переможну крицю
й на роздорожжі викопав криницю —
останній дар вітчині звитяжній.
Під кришталевістю він заховав у ній
із серця свого ніжности скарбницю,
що, замкненая в самоту-в’язницю,
шлях перейшла з героєм життєвий.
О, доторкнися спраглими устами
струмкого кришталю. З його краплями
приймеш один із лицарських дарів:
у мужність переконаного чину,
в одважну непохитність дзвінких слів
вкладати серця власного частину!
