… Над луками тремтить
гарячий день червневий. Аромати
у височінь підносяться з покосів,
і шелести стинання буйних зел
зливаються в один акорд глибокий
з бренінням бджіл в затінености лип.
Ще закрут — і не Лаба, а Дністер,
за луками подільський лан хвилює,
заквітчані ховаються в колоссі
дві милії голівки в рямцях кіс…
Спинився час… і мудрість безфоремна
вкраїнського Провансу ллється в душу…
… Та разом зза дерев
вежа романська визирне сувора…
Стихійную сп’янілість знов тверезість
перемага… І чуть як на вежі
годинник б’є: “Не забувай про Захід!”.
І на дванадцятій стрілки зійшлись:
полудне…
