Магдалині Папанківні
Улюбленець мій — різьблений сонет,
коштовний подарунок з Ренесансу.
Серед нової зброї декадансу
блискучий все його вузький стилєт.
Обчислений і точний, як бреґет,
в гойданні слів сформованого трансу,
покірний зовам кожного нюансу
він відбива ряд дорогих сильвет:
обпалений вогнем вигнання Данте,
Петрарка — дивний співністю стремлінь.
да-Вінчі — загадка для поколінь,
забутий Тасс… Франціск… Челіні… Встаньте’…
Щоб світ, утрачений очам поета,
знова ожив у дзеркалі сонета.
