Леонід Мосендз – Той сам закон: Вірш

О. Коваленкові

Той сам закон напрямно-точних ліній
обмежує обчислений кристал,
і снігові зірки й волошки сині,
і мутно нашарований опал.

Спіраль стихій на скрайніх межах неба,
прудкий в орбітнім леті електрон…
Від сяйв зеніту до глибин Ереба
один у Необхідности закон.

Його пізнать від альфи до омеґи.
Йому віддать напруженість турбот.
Від точки охопити аж до Веґи
матерії незупинимий льот.

І перейти дорогами Нютонів,
в жаху перед Невідомим вклякать…
Щоб метафізикою для законів
достатність необхідности надать.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Мосендз – Той сам закон":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Мосендз – Той сам закон: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.