В моїм місті — врочисті дзвони,
перемоги грімкі акорди.
В моїм храмі — стрункі кольони,
стрімких арок нап’яті хорди.
А над містом і храмом вітер.
Мчить він юний, звитяжний, ярий,
ніби тони могутніх цітер
хтось потужний шпурля за хмари.
Ти ж не зможеш, не зможеш бути
в тім високім, лункім соборі:
твому серцю в долинних путах
не піднестись суворо горі!
Угорі, на самотній чаті
хай твій друг сам один зістане:
там — уста лише ймуть мовчати
чи змовляти присяжне “Amen”.
