Вірші класиків > Леонід Мосендз: Вірші > Леонід Мосендз – Вже десять віків

Леонід Мосендз – Вже десять віків: Вірш

Вже десять віків
романська вежа —
передня чата понад закрутом Лаби,
у схід простяглася західня межа,
у склявські громади…
Століття розвою,
приплив і відплив,
не бачу кінця, та завершення снаги —
цих пара пам’ятних слів:
Рудольф імператор й де Браге…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Леонід Мосендз
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Мосендз – Вже десять віків":

Читати схожі вірші:

  1. Леонід Мосендз – Мені здається
  2. Наталя Забіла – Десять яблучок
  3. Василь Стус – Десять сніжнів, зо два брудні
  4. Леонід Мосендз – Балада про побратима
  5. Леонід Мосендз – Загув мотор у високості
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Мосендз – Вже десять віків: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.