Вже нижче зорі. Чорно-синій обрій
присунувсь і над лісом звис поволі.
Чийсь теплий подих пролетів по полі.
Над кружиною хтось схилився добрий…
З благословенням простягає руки,
ось-ось кладе їх на притихлу сніжність…
І в тишині ловлю я перші звуки
того акорду, що зоветься ніжність.
