Леонід Первомайський – Людина довго існувала в світі: Вірш

Людина довго існувала в світі
Без радості, без болю і стремлінь,
І міліони літ були прожиті
В постійній зміні людських поколінь.

Вона навчилась звіра полювати,
Все винайшла: і колесо, й весло, —
Та довго не могла себе пізнати:
Поезії у неї не було.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Первомайський – Людина довго існувала в світі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Первомайський – Людина довго існувала в світі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.