В словах є кров. Вони живуть, слова.
Твоє життя – не вигадана повість.
Не вбити пам’ять. І вона жива,
І поруч з нею не вмирає совість.
Якщо і помилявся ти колись,
І мертве серце било в мертві груди,
Тепер прийшов останній суд – молись!
Ні пільги, ні пробачення не буде.
