Леонід Талалай: Вірші

Леонід Талалай (1941 – 2012) – український поет, доля якого тісно переплелася з Донбасом.

Творчість присвячена філософській тематиці. У центрі віршів – людина, мета її життя, перспективи і втрачені можливості. Ліричний герой Леоніда Талалая зосереджений на своїй самореалізації і прагне розкривати свій талант. Водночас він є патріотом своєї малої батьківщини і з ностальгією згадує дитинство, родину, близьких.

Леонід Талалай показує себе як великого експериментатора, який створює багатошарову поезію з досить складних речень. Асонанс і алітерація, повтори, складні рими, протиставлення, фразеологізми, крилаті фрази і застаріла лексика у його творчості переплітаються у химерний візерунок.

Автор використовує образи з різних культурних пластів – античного, історичного, релігійного. Він посилається на відомі поезії інших українських митців. У багатьох віршах присутня іронія, яка дозволяє дивитися на світ і свої досягнення у цьому світі більш просто, а подекуди навіть більш легковажно.