Леонід Талалай: Вірші

Леонід Талалай (1941 – 2012) – український поет, доля якого тісно переплелася з Донбасом.

Творчість присвячена філософській тематиці. У центрі віршів – людина, мета її життя, перспективи і втрачені можливості. Ліричний герой Леоніда Талалая зосереджений на своїй самореалізації і прагне розкривати свій талант. Водночас він є патріотом своєї малої батьківщини і з ностальгією згадує дитинство, родину, близьких.

Леонід Талалай показує себе як великого експериментатора, який створює багатошарову поезію з досить складних речень. Асонанс і алітерація, повтори, складні рими, протиставлення, фразеологізми, крилаті фрази і застаріла лексика у його творчості переплітаються у химерний візерунок.

Автор використовує образи з різних культурних пластів – античного, історичного, релігійного. Він посилається на відомі поезії інших українських митців. У багатьох віршах присутня іронія, яка дозволяє дивитися на світ і свої досягнення у цьому світі більш просто, а подекуди навіть більш легковажно.

Список віршів:

Леонід Талалай – Отак би йти і йти за плугом

Леонід Талалай – Рідіють багряні тіні

Леонід Талалай – І тих… і тих… уже немає

Леонід Талалай – Світлішим стає вночі

Леонід Талалай – Багряні крони

Леонід Талалай – Пізня осінь пахне димом

Леонід Талалай – Так світиться течія

Леонід Талалай – Ранок такий дзвінковий

Леонід Талалай – Фіксує око, проявля душа

Леонід Талалай – Ще світ у напівсонні, ще рано

Леонід Талалай – Ледь чутно скрипить сосна

Леонід Талалай – Вже Ілля

Леонід Талалай – Осіннє марева тремтіння

Леонід Талалай – В таганку закипає вода

Леонід Талалай – Я просинаюся на сіні

Леонід Талалай – З багряного крутосхилу

Леонід Талалай – У засніженім сквері, як я

Леонід Талалай – Уже квилить душа до неба

Леонід Талалай – У небо – птиця, листя – до землі

Леонід Талалай – Уже і Покрова

Леонід Талалай – Мерехтить у темнім плині

Леонід Талалай – В дубовій кроні стука дятел

Леонід Талалай – Пташині співи у садку безлистім

Леонід Талалай – Під лісом, де коса гуляла

Леонід Талалай – Ті ж самі солов’ї і ті ж надії

Леонід Талалай – У грудях щемить і не знаю, від чого

Леонід Талалай – І сам я старий, як осінь

Леонід Талалай – Далеко до ранкової зорі

Леонід Талалай – Погожі дні

Леонід Талалай – Течія поплавок підганяє

Леонід Талалай – Це осінь, друже, тиха, як вина

Леонід Талалай – Оце і є осіння воля

Леонід Талалай – Час надійшов мовчати

Леонід Талалай – Батько

Леонід Талалай – На все лягає сніг

Леонід Талалай – Світло так, що не бува світліше

Коментарі: 0

Додати коментар

Леонід Талалай: читати популярні, найкращі вірші поета класика українською мовою про кохання і дружбу, природу і тварин, для дітей та дорослих. Якщо ви не знайшли бажаний вірш, поета або тему, рекомендуємо скористатись пошуком по сайту.