Вірші класиків > Леонід Талалай: Вірші > Леонід Талалай – Бурулька

Леонід Талалай – Бурулька: Вірш

Зима відступає.
На вулиці мокро.
Іржава бурулька
Висить,
Наче морква.

Від променів сяє –
Поглянути любо,
Аж сонячний зайчик
Облизує губи.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Леонід Талалай
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Талалай – Бурулька":

Читати схожі вірші:

  1. Лідія Компанієць – Бурулька
  2. Микола Возіянов – Сонячний зайчик
  3. Леонід Талалай – Фіксує око, проявля душа
  4. Петро Ребро – Могорич (Виступа козак Бурулька)
  5. Віка Івченко – Полювання
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Талалай – Бурулька: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.