Глибока осінь. Вечір пізній,
Калюжі. Відблиски зловісні.
У сквері лаються бомжі.
Глибока осінь. Вік залізний
у струнах, кіптяві, іржі.
І на межі, як на межі –
сьогодні рано, завтра пізно…
- Наступний вірш → Леонід Талалай – На розпутті
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Здається, пропонує щось лукавий
(Оцінок ще немає)