Ми відновили Божий храм
і сяють золотом ікони,
мов прикрашаючи бедлам,
що в наших душах і навколо.
І вже, покаявшись сповна,
смиренно просимо у Бога
дарів, якими Сатана
на грішну зманює дорогу.
- Наступний вірш → Леонід Талалай – Зазналися, не знаючи нічого
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Не знаю, чому, все не те і не так
(Оцінок ще немає)