Наш час очей не роззуває, –
Якщо не перший – значить, зайвий.
Але не бійся бути третім
без позолоти і без лаку –
услід за ними йде безсмертя,
а в нього нюх, як у собаки.
- Наступний вірш → Леонід Талалай – Листи, що осінь їй писала
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Одна
(Оцінок ще немає)