Ні голосу Бога з неба,
ні погляду звіра з хащі –
нікого навколо тебе
крім тебе, пропащого.
Не страшно уже нічого.
То звідки в душі тривога?
Навколо ніде нікого
ніде нікого,
крім тебе
собі чужого.
- Наступний вірш → Леонід Талалай – Так сумно, бісе
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Пливуть над степом в мареві хрести
(Оцінок ще немає)