Леонід Талалай – Отак би йти і йти за плугом: Вірш

Отак би йти і йти за плугом,
іти, зникаючи за пругом,
іти, не думаючи гірко,
що вже позаду світлий день,
і не помітити, як зірка
в глибоку борозну впаде.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Талалай – Отак би йти і йти за плугом":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леонід Талалай – Отак би йти і йти за плугом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.