Ще недокурена цигарка,
Але конвойний підганя.
Лишилось часу – на затяжку,
Лишилось в чарці – «на коня»,
І вже кінцева… не далеко –
За поворотом до аптеки,
Де співчутливо, як від серця,
Призвідник першого гріха
Тобі у спину усміхнеться
Й порожнім блюдцем помаха.
- Наступний вірш → Леонід Талалай – І слів немає щось договорить
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Остання зграя журавлина
(Оцінок ще немає)