Якщо накаже мачуха-столиця,
мені поставлять пам’ятник в Савинцях,
де я колись піїтом народивсь.
А в земляків відіб’ється на лицях:
«А це ще хто?!
І звідки він з’явивсь?!».
- Наступний вірш → Леонід Талалай – Осліплює обрій нікелем
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Уже кінцева