Вірші класиків > Леонід Талалай: Вірші > Леонід Талалай – Я ще й до себе не дожив

Леонід Талалай – Я ще й до себе не дожив: Вірш

Я ще й до себе не дожив,
а зір померк і пам’ять меркне,
втрачаю і живих, і мертвих,
кого люблю, кого любив.

І вже нічого не змінить,
мов обривається дорога,
і пізно щось просити в Бога
і навіть соромно просить.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Леонід Талалай
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леонід Талалай – Я ще й до себе не дожив":

Читати схожі вірші:

  1. Леонід Талалай – Нічого вже не виб’єш клином
  2. Леонід Талалай – Хоробрий заєць
  3. Леонід Талалай – Залопотів білизною балкон
  4. Леонід Талалай – На подвір’ї кінь ірже
  5. Леонід Талалай – Відбіліли заметілі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Леонід Талалай – Я ще й до себе не дожив: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.