Зазналися, не знаючи нічого.
Ми тільки в яблуко, у таємницю Бога
вповзли колись нахабно черв’яком,
впиваючись молочними зубами
у те, що мало прорости садами,
і поточили в порох, і над нами
із того пороху піднявсь Содом.
- Наступний вірш → Леонід Талалай – І перший ангел просурмив
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Ми відновили Божий храм
(Оцінок ще немає)