Гей, піду я в ті зелені гори,
Де смереки гомонять високі,
Понесу я жалі одинокі
Та й пущу їх у гірські простори.
Кину свої жалі
На зелені галі,
Пущу бором свою тугу,
Чи не знайде другу…
- Наступний вірш → Леся Українка – Коли дивлюсь глибоко в любі очі
- Попередній вірш → Леся Українка – Талого снігу платочки сивенькії
(Оцінок ще немає)