Леся Українка – Колискова: Вірш

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж, мій малесенький,
Пізній бо час.

Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.

Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить…
Леле, дитинонько,
Жить — сльози лить.

Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде, —
З долею битися, —
Сон пропаде…

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас…
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леся Українка – Колискова":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леся Українка – Колискова: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.