Леся Українка – Веселий пан: Вірш

Далебі не стане мочі, –
подуріли мужики!

Лізуть в очі поторочі,
пащекують про страйки…

Чи дадуть мені ті хами хоч годину чисту?
Гей, підіте приведіте музику троїсту!

Кажуть, голод в їх почався, –
якщо правда, дуже жаль.

Я б зібрався, розпитався,
але ж нині маю баль…

Що? прийшли оті голодні? – Добре, почекайте!
Гей, цимбали! швидко, шпарко! враз, музики, грайте.

Що там? бунт?.. не бійся, Валю, –
зараз будуть козаки…

Прошу в залю всіх до балю…
Гей, шампана, двораки!

О, вже там дають їм хльосту… що за дикі крики?!
Гей, цимбали! швидше! шпарче! голосніш, музики!!!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Леся Українка – Веселий пан":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Леся Українка – Веселий пан: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.