Єсть у мене одна
Розпачлива, сумна,
Одинокая зірка ясная;
Сеї ж ночі дарма
її кличу, – нема!
Я стою у журбі самотная.
І шукаю вгорі
Я тієї зорі:
«Ох, зійди, моя зірко лагідна!»
Але зорі мені
Шлють проміння сумні:
«Не шукай її, дівчино бідна!»
- Наступний вірш → Леся Українка – Зорі, очі весняної ночі
- Попередній вірш → Леся Українка – Моя люба зоря ронить в серце мені
(1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)