Левко Боровиковський – Волох: Вірш

За морем степ, край моря степ,
В степах волох з шатрами ходить;
Крива коса, зубатий серп
Волоха в поле не виводить.
Волох не йде в полки служить;
Волох живе – як набіжить.
Широкий степ – його постіль;
Кругом стіна – із небом гори;
Нежатий хліб, небрана сіль;
Півголий сам і діти голі.
Зате в татарин, німець, лях
Не гріли рук в його шатрах.
Пани в будинках сплять без сна;
Купець моря перепливає;
В воді шука рибалка дна;
Мужик в судах поріг змітає.
Волох собі в шатрі сидить,
Охоче їсть і смачно спить.
Зима – коло огня в шатрах;
Весна – лежить він під звіздами;
А літом – ходить по степах
З ширококрилими шатрами.
Без хліба – сит, без хати – пан.
Густий туман – його жупан.