1
В чистім полі
Дві тополі,
Під топольми криниченька,
В ній холодна водиченька.
Там дівчина
Чорнобрива
З криниченьки воду брала,
З козаченьком розмовляла:
«Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелененький барвіноньку!
Сватай мене, дівчиноньку!»
«Дівчинонько,
Рибчинонько!
Ой рад би я тебе сватать,
Та боюся твого брата.
Ой Галочко,
Коханочко!
Отруй, серце, свого брата –
Тоді буду тебе сватать». –
«Де ж отрути
Роздобути?
Умер батько, вмерла мати,
Не навчили чарувати». –
«Ой дівчино,
Сиротино!
Стоять в полі дві ялини,
На ялині дві гадини,
Вийди, Ганно,
В поле рано:
Там ялину сонце пече,
А з гадини ропа тече:
Пригни спину
Під ялину.
Підстав, дівко, коновочку,
Під гадючу головочку.
Брат твій Марко
На ярмарку:
Навари ти йому пива,
Щоб їм брата отруїла».
В неділеньку
Веселеньку
Брат з ярмарку приїжджає,
Сестра брата привітає.
Брату пива
Виносила:
«Напийсь, брате, того пива,
Що я вчора наварила».
Не п’є Марко
Тії чарки:
«Напийсь, сестро, вперед сама,
Щоб не звела мене з ума».
Сестра-змія
Поблідніла:
«Пила, брате, вже я сама,
Се для тебе зоставила».
Братик пивця
Як напився,
За серденько ухватився
І з коника повалився:
«Яке диво,
Твоє пиво? –
За серденько ухватило,
З вороного повалило!..»
2
В чистім полі
Дві тополі:
Під топольми криниченька.
В ній холодна водиченька.
Там дівчина
Чорнобрива
З криниченьки воду брала,
З козаченьком розмовляла:
«Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелененький барвіноньку!
Сватай мене, дівчиноньку!» –
«Дівчинонько,
Рибчинонько!
Твоє пиво, пиво-диво,
Брата за серце схватило,
І схватило,
І звалило
З кониченька вороного,
Струїш мене, молодого!
За науку,
Зміє-суко,
Тепер іди – хоть за ката:
Отруїла свого брата!»
